Савітрі Деві — письменниця, релігійний філософ. “Найбільший із бійців — після Гітлера, Гесса і Геббельса” — так чілійський письменник і дипломат Мігель Серрано визначив місце Савітрі Деві в історії Націонал-Соціалізму. За його словами, Савітрі Деві “першою виявила таємну духовну силу, заховану у гітлеризмі”.

Савітрі Деві (справжнє ім’я — Максіміані Джулія Портас) народилася 30 вересня 1905 р. в Ліоні, Франція. Її батько був греком, мати — англійкою. У Ліоні Савітрі вивчала хімію та отримала докторську ступінь з літератури. Вона багато подорожувала Європою та Азією, досконало оволоділа сімома мовами, в тому числі й бенгалі. В 1932 р. пошуки втрачених знань аріїв приводять Деві в Індію. Вона приймає ім’я Савітрі Деві на честь індо-арійської богині Сонця і виходить заміж за брахмана Шрі Асіт Крішна Мухержі, редактора журналу “The New Mercury”, який підтримував вісь Берлін–Рим–Токіо.

Розцинюючи націонал-соціалізм як практичне втілення ідей індо-арійської космології, Савітрі під час другої світової війни співпрацює з про-вісьовими і незалежницькими рухами в Індії. В 1980 р. в статті “Гітлеризм та індійський світ”, опублікованій у журналі “The New National Socialist”, Деві, пояснюючи основи Езотеричного Гітлеризму, пише про зв’язок своєї праці з ідеями індусів того часу, характеризуючи Гітлера як “мудреця, що набув повне усвідомлення шляхом особистого досвіду вічної істини, що виражає сутність Всесвіту”. Звичайно, Деві вбачала величезне значення у тому, що Гітлер обрав саме свастику в якості символу нацвонал-соціалізму: “це буквальний звязок Гітлера та ортодоксального індуїзму”.

В 1948 р. Савітрі Деві їде зруйнованою Європою в Німеччину через Англію та Швецію. Вона вперше відвідує вітчизну Гітлеризму. Не знаючи жодного надійного типографа, Савітрі від руки написала сотні листівок із зображенням свастики та наступним текстом:

“Чоловіки та жінки Німеччини! Серед незлічених мук та страждань стійко притримуйтеся славних принципів націонал-соціалізму та чиніть опір! Здійснюйте відкрите непідкорення своїм переслідувачам!.. Ніщо не зруйнує того, що збудовано на Правді. Ми — чисте золото, опущене для перевірки в горнилі. Нехай вогонь палає і реве! Ніщо не знищить нас. Одного разу повстанемо і переможемо знову! Сподівайтеся і очікуйте! Хайль Гітлер!”

Мандруючи зруйнованою Німеччиною в складі труппи танцюристів на чолі з менеджером-євреєм, зодягнена в сарі та прикрашена сергами у вигляді свастики, Деві розкидувала ці листівки з вікон поїздів. Кожна листівка була запакована разом з невеликим подарунком, що складався з кави, цукру або масла. Для Деві поширення цих листівок мало значення космічного масштабу, за її словами “боги писали і розкидували листівки, я була тільки посередником”. У Лондоні Савітрі вдалося надрукувати 6000 листівок професійним чином, і вона повертається в Німеччину. Протягом року її декілька раз арештовують у Німеччині та Франції. В 1949 р. у німецькій тюрмі вона пише “Золото в горнилі”.

В 1953 р., всупереч забороні окупаційної влади, Савітрі повертається у Німеччину та здійснює паломництво святими місцями націонал-соціалізму та німецького язинчицтва. Результатом цієї поїздки стала книга “Паломництво” (1958 р.).

На шляху в Німеччину Савітрі з великою кількістю своїх книг “Золото в горнилі” та “Паломництво” багаторазово затримувалася на митницях. Кульмінацією поїздки стало відвідання первісного святилища германського сонячного культу – стофутових скель Externsteine, Каменів Сонця. За часів Гітлера тут знову святкувалися дні сонцестояння та члени Гітлерюгенду проходили ініціацію.

Книга “Блискавка та Сонце”, головна праця всього життя Савітрі Деві була розпочата у Шотландії в 1948 р., писалася з переривами у Німеччині, і була закінчена в 1956 р. Основні фігури, що покликані ілюструвати циклічну концепцію історії, — Ехнатон, Чінгізхан і Гітлер. Вони розглядаються в контексті неперервного ряду Епох. Під час Калі-юги (епохи Темряви) Ехнатон був “Людиною над Часом”, який символічно зображався у вигляді сонця. Фараон, який прагнув повернення людства до давно втраченої попередньої Епохи, Ехнатон був містиком, не володіючим практицизмом для своїх видінь. “Людина в Часі”, представлена Чінгізханом, — деструктивна сила, що позбавлена ідеалізму. Його символ — Блискавка, вона діє у гармонії з природою своєї Епохи. В Гітлері Деві бачить “Людину проти Часу”, поєднуючу ідеалізм із силою, одночасно Блискавку і Сонце, котра веде боротьбу проти сил своєї Епохи на практичній основі. Він — Аватара Калкі, Месник, що приходить в кінці кожної Епохи, його битва приречена. Отже, Деві вірить, що дхармічний обовязок Гітлерівців — зберігати полум’я Націонал-Соціалізму в часі Калі-Юги як основу Нового Порядку, котрий Гітлер передбачив в 1928 р., говорячи про себе, як про Вісника: “Я — не Він, але поки що ніхто не приходить, щоб приготувати шлях для нього, тому я роблю це”. Братами по зброї майбутнього Аватари стануть Останні Націонал-Соціалісти, із залізною волею, загартовані переслідуваннями, Месники.

Савітрі провела більшу частину свого життя в Індії, викладаючи англійську мову у французькій школі для дівчат. Незадовго перед смертю вона осліпла і жила в незаможності з декількама десятками кішок. Савітрі завжди була поборницею доброчинності на користь тварин, про що писала у своїй останній книзі “Звинувачуючи Людину”.

Савітрі Деві померла раптово під час поїздки в Англію 22 жовтня 1982 р. Її тіло було кремоване і прах відісланий в Арлінгтон (Вірджинія), де розташовується штаб-квартира націонал-соціалістичного руху “Новий Порядок”. Тепер її прах перебуває в штаб-квартирі організації в Мелуокі.